Сценарій новорічної вистави для старшокласників «Новорічне диво»

(Звучить новорічна мелодія, входить ведучий)

Ведучий-1. Як тут гарно! А яка ялинка! Скільки гарних дівчат та юнаків! Вже час починати. Де це ведуча? (Дивиться на годинник. Вбігає ведуча.)

(бій годинника, спів півня) Ведуча-2. Ой, ледве не запізнилася, стільки новорічних турбот. Але я часу не гаю. Начебто все встигла, до речі, (дивиться на годинник) нам треба уже починати новорічну програму.

В-1. Добрий вечір, шановні друзі!

В-2. Слухайте! Ніби в чарівному сні, В школі сьогодні сіяють вогні. Музика тут вже лунає і сміх, Вечір новорічний у нас, вечір для всіх.

В-1. Рік Новий стрічаєм разом, Один з одним, клас із класом. Школа – це великий дім, І сьогодні – радість в нім.

Пісня «Ласкаво просимо»

Ведучий Сьогодні у нашій програмі:

1.Передсвяткові новини на „ТВ каналі”

2.Вистава «Новорічне диво»

3.Святкові зустрічі. В гостях – найпопулярніший дідусь нашої планети

Ведуча До вашої уваги передсвяткові новини на „ТВ каналі”. За статистикою, рівень навчальних досягнень у школі за останні дні не знизився, незважаючи на те, що в учнів з’явилися нові проблеми: „Що одягнути на новорічний маскарад?”

Ведучий Хворих дітей серед учнів небагато. Це засвідчує, що сніг і бурульки цієї зими не дуже смачні, отож, карантин не передбачається.

Ведуча У школі вже провели новорічний ранок. Наш кореспондент, звичайно, побував на ньому і його зачарували сніжинки, настрахали вовчики, обхитрили лисички, обскакали зайчики і ледве не заморозив Дід Мороз. Що ж, не розчаруйте кореспондента, який завітав і на наше свята.

Ведучий А зараз святкова зустріч. У нас в гостях найпопулярніший дідусь нашої планети.

Ведуча Найпопулярнішою людиною у ці передноворічні дні є Дід Мороз. Тому ми вирішили запросити його до нашої студії. Вітайте.

Звучить музика. Залітає Баба-Яга. Баба - Яга. Ось і я, не йшла , летіла. На свято ваше я спішила. У салоні під тим феном, Я замучилась страшенно – Все наводила красу – І тепер, як та Алсу. Що мені вже там робили: Поприклеювали вії, нігті Натягли оцей парик – Це ж останній люди крик! Потім щось там підтягали, Шліфували, фарбували... Як нова копійка сяю Знаю, кращої немає! Заходить Чорт. Чорт. Фу, Яга! Впізнав тепер... З переляку чуть не вмер. Баба - Яга. Де ж ти, любий, пропадав Може ти мене шукав? Чорт. Я, тебе! Таку обузу! Я іще не з’їхав з глузду Баба - Яга. Ти про мене це сказав? Щоб тобі язик одпав! Ти не бачиш, що тепер я, не Яга-Ягуся. Ти ж не знаєш, що скоро я , в кіно знімуся! В серіалі „Не родись красивой...” Чорт. Рибо моя, птічко моя Вішати лапшу на вуха, Мені не треба. Бо тобі до Пушкарьовой, Як козі, до неба. Пісня „Страшная” Баба - Яга. ( лізе битися ) Чорт. Ти зі мною не сварися, А краще помирися. Часу обмаль в нас уже, Скоро Дід Мороз прийде. Чарівний мішок він має, Всіх цукерками пригощає. Баба - Яга. Зрозуміла хід думок Зробимо йому гоп –стоп. Відберем торбинку в скнари , І поїдем на Канари. Чорт. Ми ж відомі лиходії, Неперевершені злодії. Любимо робити гидоту, Гидота це наша робота. Баба Яга.

Що ж Чорте, за мною.

Летім , творити зло з тобою. (Облітають на мітлі удвох зал, а ведучі їх зупиняють)

Ведуча. Ану, заждіть ! Як ви потрапили сюди? Яку це ви гидоту надумали робити ?

На нашому святі злодіям місця не має.

Баба Яга. А ми теж вміємо добрими бути

І злі наміри забути.

Чорт. Тож візьміть і нас на свято –

Тут гостей у вас багато.

(У цей час вибігає баба Палажка, огрядна., очіпок збитий, волосся висмикнуте)

Баба Палажка Люди добрі! Що мені на світі божому роботи! Не можна мені через бабу Параску не то шо на селі вдержиться не можна через неї на світі жити: набріхує на мене, як скажена собака, бігає по дворах та вигадує на мене таке, що й купи не держиться. Чого тільки вона на мене не понабріхувала! Я сяка й така, і носата, і губата, і горлата, і задрипана, ще й до того відьма. ( Піднімає очі й руки догори). Господи милостивий та милосердний! І що я людям заподіяла? Вже насилу душа моя держиться в тілі. Я не знаю, що вже далі буде. Не можна мені вже на світі жити. Люди добрі! Благословіть мені скоропостижно вмерти! Нехай мій гріх впаде на Парасчину голову!

(відходить до ведучих, продовжує лаяти)

Баба Параска (худа, висока із синяком під оком, хустка на бік). Ой люди добрі! Що мені на світі божому роботи? Не можна за лихими сусідами на селі вдержатись! Хоч зараз пакуйсь та й вибирайся на кубанські степи! Але ніхто мені так не допік аж до живих печінок, як та капосна баба Палажка Солов’їха. Боже мій! Так уже її обминаю, обходжу десятою вулицею; все ж зачепить! Якби я під землею лежала, вона б мене, капосна, і там знайшла б. А я собі на лихо вдалась добра. Хоч я трохи й сліпа на одне око (доторкається до синяка), але добре бачу, де що діється. Свята вона та божа! До церкви ходить, Богу молиться. Знаємо, яка вона свята! Йде з церкви, то ще за селом роззявить рота, ладно всіх поїсти, ще за селом аж язика висолопить, та вже день ладна лаятись. Сидить вона мені от тут у печінках. Я ж кажу: хоч зараз пакуйся та й мандруй на кубанські степи.

(Побачили одна одну)

Параска Ага, так це ти, капосна, мого підсвинка зв’язала!

Палажка. Ах ти сяка-така! Бодай твоє порося вовки з'їли, і бодай ти вечора не діждала, як твій підсвинок та поїв же мою цибульку.

Параска. А бий тебе божа сила! Ще не чула, одколи живу на світі, щоб свині цибулю їли!

Палажка. Ой люта ж я, люта! Не підступай, бо голову провалю кочергою (бере кочергу) та й на Сибір піду: і я пропаду, але й ти пропадеш!

(Кидається до Параски.)

Параска. Подивись лишень на свою морду, яка вона стала од злості, синя, як буз!

Палажка. А в тебе зелена, як гарбуз!

Ведуча. (підходить). Та годі вже людей смішити.

(Обидві замовкають).

Параска. Цур йому, дожилися, що всі сусіди на кутку сміються.

Палажка. Атож! Як почне хтось сваритися, так і говорить: «О, як Параска з Палажкою».

(Обіймаються зі словами «Кумасю, серденько».)

Параска. Ходімо, Палазю, додому, годі людей смішити.

(Параска і Палажка виходять)

Ведуча. Де ж наш Дід Мороз?

Що ж робити? Може зателефонуємо до поліції, повідомимо про викрадення?

Ведучий. Поліція! Поліція!

(Входить міліціонер.)

Міліціонер. Інспектор Петренко. Викликали?

Ведуча. Викликали. Викликали. Вже годину тому вам телефонували.

Міліціонер. Панімаєтє, попав своїм «Запорожцем» у пробку. Пока пробку вийняв от і время прошло незамітно.

Ведучий. Звідки пробку вийняв? З дороги, чи що?

Міліціонер. Тупой чоловік, з бутилки єстєствєнно. Так, шо у вас случилось?

Ведуча. У нас біда. Діда Мороза викрали розбійники.

Міліціонер. З оленями чи без?

Ведучий {роздратовано). Із торбою подарунків та Снігуронькою.

Міліціонер. Нарушаєм, товаріщі, нарушаєм... Так, за викрадення людини ст. 46, за хіщєніе імущества стаття 25... Нарушаєм...

Ведуча (в істериці). Та навіщо мені ті статті! Ви знайдіть Діда Мороза, поверніть їх на свято.

М і л і ц і о н е р (до ведучого суворо). Ти туда не ходи, ти туда ходи. Так, почнемо огляд місця злочину. Ти взагалі тут не ходи, не заважай слідству! (Відштовхує ведучого на край сцени, відкриває папку.) Січас складемо протокол, так де ж то мій персональний комп'ютер (починає шукати ручку, викладає з кишені різні речі, дістає ручку, ліхтарика.) О! Знайшов. Це все, що треба. Іду по гарячих слідах. Ох, як знайду, ох, і штраф здеру з викрада¬чів... Куплю жінці шубу, ні краще собі нову машину...

(Через секунду лунає крик: «Лови його, тримай!», на сцену міліціонер виводить короля і королеву. )

Міліціонер. Та забирайте свого Діда, якийсь дуже мудрий виявився, вже 4 години нас виховує. Якщо ще довше в себе потримаємо, то самі чемними та вихованими станемо. І цю братію до себе забирайте на свято, від їхніх суперечок у нас вже розболілася голова.

Сценка

( Король, королева, принцеса. Вони сваряться між собою.)

Король. Ви тільки гляньте, що творить ваша дочка!

Королева. Я думала вона і ваша також... Чого ви дивуєтеся? Дівчинка просто нудиться...

Король. Нудиться!!! В інших королів діти як діти, а наша... Принцесо, несіть свій табель!

Принцеса (подає табель). Ось він.

Король. Кулінарне мистецтво — 2, прання білиз ни — 1, прасування — 2, вишивання — 3, шиття — 2, правила поведінки — 1.

(При назві кожної оцінки королева падає, втрачаючи свідомість.)

Принцеса. Але ж це не профілюючі предмети!

Король. А які тоді ж профілюючі? І які в тебе оцінки з цих предметів?

Принцеса. Робота з віялом — 12, техніка повітряно¬го поцілунку — 12, танці до упаду — 12.

Королева. Ох, ця вже сучасна освіта...

Король. Принцесо, вас мало спалити на вогнищі! Не рюмсати! Я придумав... Я буду вас сварити, сва¬рити, сварити... Ні, я найму вам гувернантку, злу, як собака! Ні, я завтра ж віддам вас заміж за старого, мудрого радника.

Принцеса. Нізащо! Нізащо!

К о р о л ь. А хто тебе питає!

Принцеса. Я йому вищипаю всю бороду!

Королева. Він бритий, без бороди!

П р и н ц е с а. Я видеру йому все волосся!

Король. Він лисий.

Принцеса. Тоді я виб'ю йому всі зуби!

Королева. У нього немає зубів.

Принцеса. І ось за таку беззубу розвалину ви хочете мене піддати заміж? Я — принцеса! Мені дозволено все! Я вийду заміж за коханого!

Король. А дзуськи! Історія таких випадків не пам'ятає!

Принцеса хлипає, королівська родина залишає сцену під пісню «Все могут короли».

(Виходить міліціонер і Голохвастов).

Міліціонер. Приймайте товар. Ось ваш Дід Мороз. Бач , як нарядився.

(Визирає Химка.)

X и м к а. Тут під брамою якийсь па¬нич стоїть, я й забула... Чи пускати?

П р о н я. Та це ж жених мій Голо-хвастов. Куди ж його вести, в ха¬ті такий мотлох... Химко, Химко! Прибирай швидше в хаті!

Химка. Та й приберу... мов пожар... почека!

Проня (з відчаєм). Господи, чи все ж у мене на своїм місці!? Що ж його одягнути? Чи шалію, чи мантилю? Не знаю, що мені більше до лиця? Або, може, те й друге?! Так! Нехай баче! А книжки й нема! Знову занесла ота каторжна Химка до кухні, щоб пироги на листах саджа¬ти! Ось, слава Богу! Щось знайшла! А як у мене серце тіпається?! (Задумується, поглядає в дзеркало.) Як би його прийняти: чи ходячи, чи сидячи, чи стоячи?.. Ні, краще лежачи! Ей, Химко, проси!

Химка. Чого просити?

П р о н я. Панича клич!

Химка. Так би й сказали! (Ви¬ходить до панича.) Бариня лягли і просють!

(Заходить Голохвастов, у шляпі, рука¬вичках; з паличкою, тре часто руку.)

Голохвастов (кашляє). Честь імею, одрикамендуватись у собствен-нім вашім дому! (Кашляє.) Горю, палаю от щастя, милая мамзеля, што виджу вас.

П р о н я (скинувши очі). Ах, це Ви?Банджур! А я так зачиталась! Мерсі,што прийшли!

Проня. Химко, Химко, вагню! (Обоє закурюють.) Ваша папіроска шкварчить!

Голохвастов. Ето в груді моєй-с!

Проня. Чого?

Голохвастов. Од любві!

Проня. Ах, што Ви!

Голохвастов. В груді моєй — Визувій, так і клекотить! Рішайте судьбу мою нещасную: прошу у вас руку і серце!

Проня. Ой, я так стривожена... так сталось несподьовано... я... я... Вас... Ви знаєте... Чи ви мене не обманюєте? Чи любите? Я ще молода... не знаюсь у цім ділі...

Голохвастов. Ви не вєритє? Так знайте ж, що я рєшительно нікого не любив, не люблю і не любитиму, окромя Вас! Без Вас мінє не жити на свєтє!

Проня. Так дуже любите? (Схиляється до нього.)

Голохвастов. То єсть говорю Вам — кип'яток!

Проня. Ой страшно! І я вас дуже люблю! Душка мой! (Дає руку і цілує його.)

Я согласна... буть вашою половиною. От только спросіть благословенія... Папонько, мамонько! (Вибігає з кімнати.)

Міліціонер. То ти не Дід Мороз?Нарушаєм товариші, нарушаєм... Пройдемо зі мною.

(Виходять).

Ведуча. Ну і поліція, прости Господи.

В-1. Сьогодні чекають вас усіх дарунки, Красиві танці та пісні, І зустріч із казковим світом, Що сниться вам лише у сні!

(Розпочинається картина 1 вистави «Новорічне диво»)

Картина 1.

Казкова фея. Доброго вечора, любі друзі! Давайте ми з вами послухаємо казочку. Жили собі Дід та Баба. Ви, напевно, думаєте, що зараз я скажу: «Були вони бідні-пребідні»? А от і ні! Навіть і не мрійте. Це ж бо у нас казочка про новоукраїнських Діда та Бабу. Отож продовжуємо. І чого у них тільки не було! І плита «Індезіт», і телевізор «Соні», і холодильник «Арістон», і пральна машина «Бош». Одна біда: не було їм кому допомагати по господарству.

(Квартира Діда та Баби. Дід дивиться телевізор. Баба чепуриться біля дзеркала.)

Баба. Діду, виключи ти вже оті новини, ну сил уже немає ніяких усе оце слухати. То Царівну-лебідь до смерті заклювали, то Іван-царевич жабу зарізав! Казна-що!

Дід. Мовчи, стара! Повинен я знати курс гривні, чи ні? Ти краще б у квартирі прибрала, а то розвела тут…Для чого я тобі миючий пилосос подарував?

Баба. Ти б ще згадав посудомийну машину, в яку ти килимок прати запхнув! І взагалі, ніколи мені прибирати, я на шейпінг запізнююся! Міг би і сам потрудитися!

Дід. Я також не можу, у мене ділова зустріч у боулінг-клубі. Слухай, а може нам хатню робітницю завести?

Баба. І де ти зараз хорошу хатню робітницю знайдеш? Сучасна молодь така ненадійна: не прибере, а забере! Та і їсть, напевне, як та коняка: одні витрати.

Дід. А давай, стара, ми хатню працівницю собі зі снігу виліпимо! Нехай у нас живе – вона не мерзне, не їсть, не втомлюється, а на ніч її можна на балкон ставити, щоб місця у домі не займала!

Баба. А навесні що ми з нею робитимемо? У морозильну камеру покладемо, чи що?

Дід. А для чого нам навесні хатня працівниця? Ми ж з тобою на Канари поїхати збирались?

Баба. Ну, добре, умовив, пішли ліпити.

Казкова фея. І пішли вони ліпити собі хатню працівницю. Як-небудь і виліпили. Стукнули, грюкнули, зверху притупнули, збоку приплескали, а що з того вийшло, зараз подивимось.

В-1. Подивимось, але трішечки пізніше. А зараз подивимося сценку «Про Стецька»

Сценка "Про Стецька" взята з сайту http://szenki.in.ua/ wym-1418648177054

Стецько. А кажуть люди, що я дурний! Тю… І я кий це я дурний? Я вже восьмий годок у школу ходжу! А ще кажуть, що в мене не всі вдома! І правда, що не всі. Я ж зараз у школі, а вдома один батько! Якщо хочете знати, то я найкраще вчуся. Не вірите, га? Он, подивіться, одні перші номери! (демонструє розгорнутий щоденник з одиницею) Це не те, що в Уляни! Як не дев’ятий, то десятий, а то й самий останній – дванадцятий! А я - перший!

(Виходить Уляна)

- Що це ти про мене базікаєш? Ба, як запишався!

- А це кажу людям, що ти дівка хоч і файна, та до науки не гожа.

- Так це ж чому?

- А через те, що в твоєму щоденнику вчителі завжди останні місця пишуть. У хвості плетешся!

- У якому ще хвості? Що ти мелеш?

- А подивися! (показує щоденник, де велика червона одиниця) У мене завжди перші. Ага!..

- Ну і правда кажуть, що ти трохи того… Лоб великий, а ума….

- О! Бач! І ти на мій лоб задивилась! Бо й батько мого лоба не минає!

- А як це?

- Хе!.. Як та як… Ото якби тобі твій батько робив таке, як мій мені, то й ти розумнішою була б…

- То що ж він тобі робить?

- Ага, тобі скажи, то й ти захочеш.

-Ну, й не треба. (ображено відійшла)

- Гарна дівка… Пожалію вже. Так і буть. (смикає за рукав)Слухай!

- Ну-ну…

- Ото як мені наука в голову не лізе, то він мене лінійкою, та по лобі, та раз, та два!.. Та поміж вухами. Геть і лінійку, бувало, поб’є! Бач, (стукає по лобі)крепший за мої штани!

- А до чого ж тут штани!

- От нетямуща ти, Уляно! А до того, що мій батько каже, що я ото тільки штани протирати в школу ходжу. І скільки то я їх протер за вісім років?

- А ти полічи!

- І до біса цих пальців (рахує). Позаплутувалися…

- Ну що? Полічив?

- Мовчи, саме щитаю!

- То й мовчу!

- І мовчи! Сім!

- А чого це сім?

- Бо казали батько, що в мене сім п’ятниць на тиждень, а на кожну п’ятницю він мені нові штани купляє.

- То це треба аж за вісім літ!

- Яких ще літ? Літом – канікули! Я літом, щоб ти знала, в штанах не ходжу, в а в шортах. А на ставку пузо грію взагалі - в плавках!

- Ну ти й правда, розум!...

- А ти думала… Хе!..

- От і думала, що ти дурний!

- Я дурний?!

- Ти дурний!

- Я дурний?

- Ти дурний…

(тікають зі сцени)

Картина 2.

(Дід, Баба, Снігуронька. Красуня Снігуронька прибирає у квартирі: тарілки миє шваброю, одежу на Бабі чистить засобом для посуду).

Баба. (стогне). О, Господи! Діду, що ти накоїв? Що ти їй замість мозку вставив?

Дід. Та я з телевізора якусь детальку вийняв: хотів як краще.

Снігуронька. (радісно). Найкращий подарунок для найкращої дівчини на світі!

Баба. Хотів як краще, а вийшло як завжди! Вона ж нічогісінько не вміє, у неї все з рук валиться!

Снігуронька. Коли робота не йде, а настрій ваш поганий – то допоможе завжди вам чай Брук Бонд гарний!

Дід. Я зрозумів! Я їй вставив рекламний блок!

Баба. Ну і що ж ти накоїв? Я так і знала! Хіба ти, Діду, людина? Ти ж неотесана дубина, олух царя небесного!

Дід. Та досить тобі, замовкни!

Снігуронька. Зроби паузу – з’їж «Твікс»!

Баба. (до Снігуроньки). Іди ти краще сміття винеси. Хоч якась користь від тебе буде.

Снігуронька. (виходячи). Не всі йогурти однаково корисні…

Баба. Ну і що з нею тепер накажеш робити? Вона ж нам усю техніку попсує! От подарунок – ця Снігуронька!

(Снігуронька повертається, а з нею Марія – директор модельного агенства «Ред Шарз»)

Марія. Доброго дня Вам! Скажіть, а ця дівчина у вас живе?

Дід. (підозріло). А ви що, пропискою цікавитеся? Тут усе в порядку – окремий балкон зі всіма зручностями!

Снігуронька. Від 400 дол. за кв. м!

Марія. Ні, що ви! Я – директор модельного агенства «Ред Шарз», ми конкурси краси влаштовуємо.

Баба. А, так от чому мені Ваше лице знайоме! Скажіть, а це не Ви були «просто Марією»?

Марія. Я, а ще я бабусям «Панадол» продавала й аспірин «Упса».

Снігуронька. Аспірин «Упса» - живіть без болю!

Марія. А тепер я хочу вашу Снігуроньку на конкурс запросити. Головний приз – кругосвітня подорож.

Снігуронька. П’ять континентів ждуть вас! Вишліть три мембрани від «Нескафе»!

Баба, Дід. (разом). Ми згодні! Забирайте її скоріше!

В-2. Від казки відпочить пора, На цей випадок в нас є реклама. Отже, не переключайтеся, залишайтеся з нами. А зараз — реклама.

(Звучить фрагмент пісні групи «Абба» «Money, money».)

В е д у ч а. Спонсор програми — банк «Дірка від бублика», пропонує вигідно розмістити ваші кошти у наш банк. Вкладайте 1, 2, 3 тисячі гривень і отримуйте 5, 6, 7 дірок від бублика. Наш телефон на ваших екранах.

(Дівчина проносить вивіску з написом: «000-00-00».)

В-2. Щось мені підказує, що ось-ось розпочнеться конкурс краси.

Картина 3. (Звучить музика. Дівчата зображають конкурсанток, ходять, усміхаються,махають руками.)

Казкова фея. Наша Снігуронька – красуня! Ось і посіла вона 1 місце.

(На середину сцени виходять Марія і Снігурочка.) Марія. А ось і наша переможниця – Снігуронька!

(Звучать фанфари). Снігуронька. Л’Ореаль – я на це заслуговую!

Марія. Що Ви зараз відчуваєте?

Снігуронька. Відчуття свіжості не покидає мене цілий день!

(На сцену вибігає Заморський принц і звертається до Снігуроньки.) Принц. О, я є Заморський принц, а ви є супер-рашен-герл! Геній чистой красоти!

Снігуронька. Чистота – чисто «Тайд»!

Принц. Ви їхати зі мною в мій країна і бути мій почесний гість. Я вас годувати, напувати, дарувати подарунки, одягати в хутра.

Снігуронька. У цьому сезоні шуби модно купувати в магазині «Снігова королева».

Принц. Що вона каже?

Марія. Не звертайте уваги, вона прийняла «Панадол» і голову як рукою зняло. Давайте обговоримо з вами усі деталі. (Звучить музика. Конкурсанти, герої виходять.)

В-1. От і добре, нехай обговорюють. А ми подивимося як святкують Новий рік у країні У (фонограма вступу)

Сценка «Країна У»

За новорічним столом Володька. Танька підносить святкові страви. - Так , салати є, торт є у духовці.

- Вже навіть стіл готовий, а я ще ні в одном глазу! - Володька, ну що ти мене позориш? - Ну всьо, Танька, не кіпішуй! Включаємо краще телевізор. - Будемо дивитися привітання президента? - Та яке привітання? Хай попрацює! - Президент? - Який президент? Хай телевізор попрацює, хату трохи нагріє, бо холодно. Може, ще гості якісь прийдуть, то надихають! - Твої гості не тільки надихають, а ще насмітять, натопчуть і нап’ються! - Ти що, запросила своїх маму з татом? - Я про твоїх однокласників. - Вау, так їх не буде. - О! А що, ти їх цього року не просив? - Так я і минулого року їх не запрошував. Вони самі приходять. - Треба братові смс-ку відправити, бо потім настане Новий рік і мережі не буде. - Танько, ти в мене в селі. А тут мережі не те, що на Новий рік, тут ще 100 років мережі не буде. - А ти знаєш, Володька, а у вас класно Новий рік в селі зустрічати. Тихо, спокійно… (раптом щось гуркоче) Володько, це що таке? - Не знаю, може салюти пускають, чи у клубі б’ються. Чи в клубі салюти пускають, чи за салюти б’ються. Понєслась! З Новим роком, Танька!!! ІІ дія Володька випроваджує з-за столу чергового однокласника. - Ну все, Володька, дякую за все. До побачення. Танька: - Добре, давай показуй , Володько, які ти там мені подарунки накреативив? - Ну, там, цей… - Я так і знала… Ти нічого для мене не купив. В твоїй голові тільки твоя мотоциклетка. - Та нє… - Що нє? Що нє?? Я тільки й чую – Танька, подивися, як я вмію без рук їздити, Танька, подиви, як я вмію триматися ногами за руль, Танька, допоможи мені мотоцикла з озера витягти!... - Нема вже більше мотоцикла! - Як нема? - Так – нема! Зате є – оце. (Ставить на стіл велику подарункову коробку) - Ти що, продав мотоцикл, щоби купити мені подарунок? - Ну так. - Ти що, прикалуєшся? Володька, і за що я тебе тільки й люблю… - За то, що я, Танька, в тебе непередбачуваний! - Ой, що там, що там, що там… (нетерпляче відкриває коробку. Витягує мотоциклетний шлем). А нащо мені шлем? - Як для чого? Кататися! - На чому? Ти продав мотоцикл! - Йой, я щось про це взагалі не подумав… - Ти справді непередбачуваний. - З Новим роком, Танька! - З Новим роком!

В-2. Тобі, , не хочеться дізнатися, як там живеться нашій Снігуроньці?

В-1. Авжеж. Фея, продовжуй свою казку.

Картина 4.

Казкова фея. Поїхала Снігуронька з принцом Заморським, а Дід і Баба вісточки від неї ждуть. От і діждалися.

Дід (розмовляє по мобільному телефону). Ванюшо, на тебе вся надія! Наша Снігуронька в турне поїхала до принца Заморського, та видно, так йому набридла зі своєю рекламою, що він братків якихось найняв, щоб ті викрали її. Причому навіть без викупу, а з умовою ніколи не повертати її назад. Поїдь, Ванюшо, знайди її, привези непутящу додому.

В-2. Супроводжувати у дальній дорозі Івана ми, звичайно, не будемо. Тому пропоную глядачам послухати пісню «Хай живе надія» . (Виступ уч. ____ кл.)

В-1. А далі, здається, пахне криміналом. (Звучить бандитська мелодія. З’являються 2 бандито-ганстерито. Заходить Іван з мечем, на палиці, яка зображає коня з номером 600 і написом «Мерседес-Бенц»).

Бандито-1. Ти хто такий? Звідкіля взявся?

Бандито-2. І звідки в тебе така крута тачка?

Іван. Я – новий українець, Ванн, а тачка наша, піратська копія. Бандито – це ви?

Бандито (хором). Ми, тільки тепер не бандито, а українська мафія. Що треба?

Іван (загрозливо). То це ви Снігуроньку викрали?

Бандито-1 (радісно). То ти за нею? Нарешті! Рятуй нас від неї! Ніякого життя від неї немає!

Бандито-2. Замучила вона нас! Зовсім по-людськи розмовляти не вміє!

(Чується гуркіт, з’являється Снігуронька.) Снігуронька (до бандитів). Сьогодні – локшина «Галина Бланка».

Бандито-1 (плаче). Бачиш, годує концентратами, а ще руки мити змушує!

Снігуронька. «Сейвгард» - і Ви на захисті сім’ї!

Бандито-2 (до Івана). Хочеш, ми тобі викуп заплатимо, тільки забери її від нас подалі!

Іван (гордо). Мені викуп не потрібен, я ці гроші краще віддам нашим українським учителям! А ось від Снігуроньки я вас визволю.

(Бандито радісно дякують Іванові, вручають йому мішок з викупом. Іван зі Снігуронькою виходять).

В-2. Поки той новий українець Ванн рахуватиме гроші, які дали за Снігуроньку, ми послухаємо пісню «Новий рік»

Пісня

Картина 6.

Іван. Діду, що мені робити? Така класна дівчина ця Снігуронька, але непутяща. Мені ж із нею соромно буде з друзями тусуватися: як рота відкриє – ніби телевізор запрацював. А для чого мені ходячий телевізор?

Дід. Треба її в школу віддати. Там її розуму навчать.

Іван. Точно. А разом і школі спонсорську допомогу надамо – мені бандито за Снігуроньку такий викуп дали!

Дід. Є у мене на прикметі одна школа, завуч там – дуже душевна жіночка. А ім’я яке у неї гарне – _______. Завтра піду домовлятися.

В-1.А в школі, куди завітає дід, учні ___ ретельно готувалися до новорічного вечора.

Пісня «Новий рік летить по світу» . Виконує ___________.

В-2. І в реальності школа, і в казці школа. Нікуди від неї не дінешся.

Картина 7.

Казкова фея. Півроку ходила Снігуронька до школи. Вчителі їй попалися талановиті, розумні, але і їм не вдалося змінити Снігуроньку. Зібралися вони на свою педагогічну раду, вирішують, що ж далі робити… (Засідання педагогічної ради. Присутні всі вчителі.)

Завуч. Шановні колеги! Сьогодні у нас лише одне питання для обговорення: що нам робити з новою ученицею Снігуронькою? (Називає вчителя математики.) Шановна, Вам слово.

Математик. Ну, що я можу сказати? Дівчинка дуже хороша, добра, правда, дещо дивна. Має хороші здібності до математики. Постійно підраховує, наскільки добре «Міф-універсал» економить капітал, на скільки годин жителі Віллорібо довше миють посуд, ніж жителі Віллобаджо, як зекономити шість кусків мила «Сейвгард» і на скільки відсотків дешевшими стали чіпси «Лейс».

Завуч. (Завуч називає вчителя мови та літератури.) Скажіть, а з літератури у неї такі ж успіхи?

Літератор. Ви знаєте, ця дівчинка – ну просто талант. Вона весь час читає вірші. Правда, вірші досить-таки незвичні, наприклад: «Пельменів ручної ліпки з’їсиш ти ще раз стільки». Або: «Де купити вам взуття – знає і мале дитя».А найбільше мені подобається ось це: «Жиллет – для мужчини краще нєт». Ну, з літературою справи йдуть дещо гірше. Я попросив її назвати ім’я хоч одного українського кобзаря, а вона відповіла: «Вагон Віллс – і ти переможець». Я щось такого кобзаря не пам’ятаю. Може, я неуважно читаю?

Історик. Ну що Ви, Ви тут зовсім ні при чому. Я також якось спитав її, що таке «демократія». То вона мене агітувати почала: «Всі на вибори! Голосуй, а то програєш!» А про Суворова сказала, що він до першої зірки нічого не їв, тому що його спонсор – банк «Імперіал» - додержувався посту.

Англічанка. Зате з англійської мови у неї феноменальні успіхи. Дівчинка навчається у нас лише півроку, але вже знає такі слова, як «wow!” ,”YES”. А «Stimorol Ppo-Zet» вона вимовляє як справжнісінька англоманка. Звучить просто як музика. Ви згодні? (Звертається до вчителя музики.)

Музикант. Так, слух вона має музичний. На жаль, не знає жодного романсу на вірші Пушкіна, ні «Спи, моя Світлано», ні «Сурка», але зате постійно співає ось цю мелодію (наспівує мелодію до реклами кави «Нескафе»). І ось цю пісеньку: «Школо моя – я твоя парта…»

Завуч. Так, усе зрозуміло. Треба рятувати дівчинку. Пропоную відвести її до нашого шкільного психотерапевта. Усі згодні? (Учителі дружно погоджуються.)

В-2. Як добре, що знову настала зима – Для свят новорічних казкова пора. Пропоную подивитися, чим же закінчилася казка про новоукраїнських Діда та Бабу, і їхню Снігуроньку.

Картина 8. (Дід Мороз, він же Психотерапевт, одягнений у білий лікарський халат, обстежує Снігуроньку. Іван, Дід, Баба і всі вчителі чекають на результати).

Дід Мороз. У чому річ?

Снігуронька. «МММ» -- ніяких проблем!

Іван. Розумієте, у неї в голові одна реклама! Потрібно якось почистити їй мізки.

Снігуронька. Тільки «Комет»! Він усі мікроби убиває!

Завуч (до Діда Мороза). Допоможіть, будь ласка!

Снігуронька. Будь ласка, заплатіть податки!

Дід Мороз. Так, важкий випадок. (Звертається до Снігуроньки.) Ти знаєш, хто я?

Снігуронька. Карієс?

Дід Мороз (звертається до всіх). Доведеться застосовувати метод глибокої заморозки. Принесіть мій робочий одяг! (Іван приносить шубу Діда Мороза, білу бороду і шапку. Перевдягнений Дід Мороз повертається до Снігуроньки, саджає її на стілець і гіпнотизує, роблячи таємні рухи руками.)

Дід Мороз. На рахунок «три» ти заснеш і прокинешся лише тоді, коли я скажу! Раз, два, три! (Снігуронька засинає, всі стають довкола неї, затуляючи від глядачів. Дід Мороз зображає хірургічну операцію, викидає вбік якусь детальку. Всі розступаються, відкриваючи сплячу Снігуроньку.)

Дід Мороз. Ну ось і все.

Баба. Невже вийшло?

Дід. Зараз побачимо!

Дід Мороз. Раз, два, три! (Снігуронька розплющує очі, роздивляється навкруги, встає.)

Снігуронька. Що зі мною таке? Я хворіла? Учителі (один поперед одного). Вийшло! Ні, це треба перевірити! (Снігуроньці) Що таке Аріель? Блендамед? Дірол? Комет? Силіт? (Снігуронька дивиться на них як на хворих, потім повертається до Діда Мороза).

Снігуронька. А якою мовою вони розмовляють?

Усі (разом). Ура! Вийшло! Нарешті! Здорово! Це просто магія!

Дід Мороз (звертається до всіх). Так, це справжня магія. Тепер наша Снігуронька, задурманена телевізором і рекламою, перетворилася на справжню мрію – розумну, гарну, добру. Але вона знову може стати такою, як колись, якщо ви всі не змінитеся і не пригадаєте, якими були раніше. Ти, Бабо, не лише шейпінгом захоплювалась, а й смачні пироги пекла, а ти, Діду, не в боулінг ганяв, а землю орав та з мишком клишоногим боровся. Та й ти, Іване, не на «Мерсі» роз’їзджав, а Сивку-Бурку приборкував. Не забувайте своїх казок, тоді й мої чудеса не потрібні будуть.

Баба. Піду я, по засіку пошкребу, помету і зліплю вам хоч Колобка, чи що?

Дід. А я навесні Ріпку посію. Виросте Ріпка велика-превелика. Може, внучка з коледжу приїде, допоможе, і Жучка своє приватне детективне агенство покине.

Ведуча.

Кажуть , що під Новий рік,

Що не забажається,

Що задумав ще торік,

Все завжди збувається.

Іван (до Діда Мороза). Отже, Ви не психотерапевт? А хто ж тоді?

Снігуронька. Та це ж Дід Мороз!

Дід Мороз. Правильно,Снігуронько! Скоро Новий рік! Давайте – ми всі разом привітаємо наших глядачів. Усі (разом). З Новим роком! З Новим щастям!

Дід Мороз.

Скінчилось наше свято,

Нам розставатись час.

Хай Новий рік багатий

І щасливий іде до вас.

Іще раз зі святом щиро вітаю вас,

І радісно повідомляю, що конкурсів зараз час.

Снігуронька.

В залі для смутку немає місця,

А ви залишайтесь, танцюйте, смійтесь.

І навіть той, у кого скроні сиві,

На 20 років хай помолодіє.

До побачення!

Щастя, добра я вам бажаю.

І у ніч оцю глибоку

Всім скажу я: з Новим роком!

Ведуча.

З новим роком, друзі милі!

Щастя вам! Тепла в оселі!

Хай не штормлять життєві хвилі,

Щоб були завжди веселі!

Ведучий.

Добрих справ вам, добрих друзів

І оцінок як найкращих.

Будьте ви здоров'ям дужі,

Сильні, мужні, роботящі!

Ведуча.

Хай любов вам серце гріє,

Все життя, і скрізь, і всюди!

Хай не згасне в вас надія,

Поважають завжди люди!

Ведучий.

Вчителям своїм бажаєм,

Щоб було порозуміння,

Щоб високим урожаєм

Проросло наук насіння!

Ведуча.

Хай життя в країні стане

І стабільним, і заможним,

Щоб життя, нам Богом дане,

Міг прожить достойно кожний!

Разом: З Новим роком!

В-2. Мені залишається представити героїв вистави «Новорічне диво»: Вам – аплодисменти залу та новорічні подарунки.

(Дід Мороз вручає артистам подарунки).

В-1. Хвилина по хвилині час збігає І нам із вами вже прощатись час. Нас рік старий невдовзі залишає, А рік новий уже спішить до нас.

В-2. Із Новим роком щире всім вітання, Із Новим щастям ми вітаєм вас. І вам даруєм дискотеку на прощання, Радійте з нами – й буде все гаразд.

До побачення! До нових зустрічей!Фінальна пісня

Підготувала та провела свято заступник директора з навчально-виховної роботи Кулюк Інна Іванівна

Коментарi